До українців.

Дорогі наші брати і сестри українці!

Ми знаємо про те, що зараз відбувається в Україні. І дуже переживаємо за всіх вас, за долю країни, за її майбутнє. І в міру сил молимося про мир і примноження любові між народами.

Ми також знаємо, що важка ситуація тягнеться вже не перший місяць, і судячи з з усього, закінчиться ще не скоро. Багато хто з вас виснаженi тим, що відбувається, розгублені, ми чуємо про психологічну втому, накопичений у людей стрес, про відчуття безпорадності і неможливості впливати на хід подій. І бачимо, що у відповідь на це пропонуються такі, мирські способи навіть не боротьби, а уникнення, скажімо так. Рекомендації повернути своє життя в колишнє русло, зібратися, зайнятися собою, господарством, роботою і т.д. Таке ось перемикання, як би, начебто, корисне і правильне, але насправді це порада сховати голову в пісок. Тому що очевидно, — скільки не вiдволiкайся справами і думками від проблеми, проблема від цього не зникне.

Але що ж робити? Збожеволіти від нервового напруження? Ні. Є інший спосіб, не менш дієвий психологічно, але при цьому ще й спрямований на вирішення проблеми.

У чому, власне кажучи, справа? Чого бояться люди? Люди бояться за своє майбутнє, за майбутнє своїх дітей, бояться, що завтра все їхнє, з такими труднощами налагоджене життя впаде, а що буде далі невідомо. Невідомість лякає найбільше за все. Тому що людина не може підготуватися до прийдешніх подій і відчуває себе безпорадним. Так, і не в останню чергу, просто не хочеться розлучатися з комфортним життям. Чому раптом? За що мені це?

Щоб зрозуміти причини того, що відбувається, треба вийняти голову з піску і поглянути на Небо. І згадати для чого ми прийшли в це життя. І зрозуміти, що все не просто так, що все що відбувається знаходиться в Промислі Божому, Який дбає про спасіння кожного з нас. Нехай і не завжди доступними нашому розумінню способами. Треба вчитися мислити духовно. А духовний образ думок говорить про те, що … життя не є сенсом життя. Парадокс? Зовсім ні. Мета і сенс цього земного життя в досягненні кожним з нас вічного життя у Царстві Небесному. І тоді стає зрозуміло, що тілесне другорядне, а первинно духовне, як би при цьому матеріальна сторона життя не застеляла нам очі своєю очевидністю. Однак, ніщо тілесне не перейде в вічне життя. А тому, піклуватися, насамперед, потрібно про душу.

Якщо ми заглянемо в церковний календар, то виявимо, що сьогодні належить читати наступні уривки з Біблії: Ис. IX, 9 — Х, 4; Быт. VII, 1-5; Притч. VIII, 32 — IX, 11. Відкриваємо Біблію і читаємо з пророка Ісайї: «Слово посылает Господь на Иакова, и оно нисходит на Израиля, чтобы знал весь народ, Ефрем и жители Самарии, которые с гордостью и надменным сердцем говорят: кирпичи пали — построим из тесаного камня; сикоморы вырублены — заменим их кедрами. И воздвигнет Господь против него врагов Рецина, и неприятелей его вооружит: Сириян с востока, а Филистимлян с запада; и будут они пожирать Израиля полным ртом. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта. Но народ не обращается к Биющему его, и к Господу Саваофу не прибегает. И отсечет Господь у Израиля голову и хвост, пальму и трость, в один день: старец и знатный, — это голова; а пророк -лжеучитель есть хвост. И вожди сего народа введут его в заблуждение, и водимые ими погибнут. Поэтому о юношах его не порадуется Господь, и сирот его и вдов его не помилует: ибо все они — лицемеры и злодеи, и уста всех говорят нечестиво. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта. Ибо беззаконие, как огонь, разгорелось, пожирает терновник и колючий кустарник и пылает в чащах леса, и поднимаются столбы дыма. Ярость Господа Саваофа опалит землю, и народ сделается как бы пищею огня; не пощадит человек брата своего. И будут резать по правую сторону, и останутся голодны; и будут есть по левую, и не будут сыты; каждый будет пожирать плоть мышцы своей: Манассия — Ефрема, и Ефрем — Манассию, оба вместе — Иуду. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта. Горе тем, которые постановляют несправедливые законы и пишут жестокие решения, чтобы устранить бедных от правосудия и похитить права у малосильных из народа Моего, чтобы вдов сделать добычею своею и ограбить сирот. И что вы будете делать в день посещения, когда придет гибель издалека? К кому прибегнете за помощью? И где оставите богатство ваше? Без Меня согнутся между узниками и падут между убитыми. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.»

На що це схоже? Якщо ви заміните «Ізраїль» на «Україну», а «сиріян» і «філістимлян» на «Росію» і «Захід», то все стане на свої місця. Ми не беремося тлумачити Писання, це всього лише наша точка зору, проте паралелі наявності.

До речі, для тих, хто не знає — Єфрем це сиріяни, Манасія філістимляне, а Юда це Ізраїль.

Чому ж Бог погрожує знищити, здавалося б, правих?

Відповідь тут: «Ибо беззаконие, как огонь, разгорелось, пожирает терновник и колючий кустарник и пылает в чащах леса, и поднимаются столбы дыма.» Беззаконня це наші гріхи, невіра, безбожництво і життя не по совісті. Це апостасія. А терня і колючий чагарник це ми з вами — закоренілі грішники, які забули Бога. І для напоумлення і спокути гріхів надсилається бич. Бо всі інші засоби, що вживаються Богом для протверезіння народу, по жорстокосердя наше і вперте свавілля не принесли результату.

Далі, читаємо з книги Буття: «И сказал Господь Ною: войди ты и все семейство твое в ковчег, ибо тебя увидел Я праведным предо Мною в роде сем; и всякого скота чистого возьми по семи, мужеского пола и женского, а из скота нечистого по два, мужеского пола и женского; также и из птиц небесных по семи, мужеского пола и женского, чтобы сохранить племя для всей земли, также и из птиц небесных по семи, мужеского пола и женского, чтобы сохранить племя для всей земли, ибо чрез семь дней Я буду изливать дождь на землю сорок дней и сорок ночей; и истреблю все существующее, что Я создал, с лица земли. Ной сделал все, что Господь повелел ему.»

Тут нам дається приклад того, що Бог одного разу вже не пощадив все людство, за винятком одного праведника і його сім’ї. Що ж, Бог жорстокий і творить зло? Ні, і бути такого не може. Навпаки, за любов Свою до нас, дітей Його, Господь припиняє беззаконня поки ще можна врятувати хоч якісь душі. І забирає тих, хто, будь вони залишені на землі, стали б тільки гірше і загинули остаточно. А те, що Господь обрав такий спосіб, так ми самі в тому винні — на Содом і Гоморру взагалі дощ вогненний пролився. Подиву гідно те, що це ще не відбувається з нами, адже ми за гріхами своїми далеко перевершили содомлян. У сучасному суспільстві гомосексуалізм і гріхом-то не рахується, навпаки — борються за права меншин.

І нарешті читаємо з Книги Приповістей Соломонових: «Итак, дети, послушайте меня; и блаженны те, которые хранят пути мои! Послушайте наставления и будьте мудры, и не отступайте от него. Блажен человек, который слушает меня, бодрствуя каждый день у ворот моих и стоя на страже у дверей моих! потому что, кто нашел меня, тот нашел жизнь, и получит благодать от Господа; а согрешающий против меня наносит вред душе своей: все ненавидящие меня любят смерть. Премудрость построила себе дом, вытесала семь столбов его, заколола жертву, растворила вино свое и приготовила у себя трапезу; послала слуг своих провозгласить с возвышенностей городских: кто неразумен, обратись сюда! И скудоумному она сказала: «идите, ешьте хлеб мой и пейте вино, мною растворенное; оставьте неразумие, и живите, и ходите путем разума.»

Чи треба розтлумачувати ці слова? Нам здається, що все очевидно. Хто побачить за всім хаосом того, що відбувається духовне підгрунтя подій, почує заклик Божий, схаменеться і покається, той і буде спасенний. І в цьому тимчасовому житті і у Вічності.

І, сподіваємося, ніхто не думає, що сьогодні всі ці уривки з Писання випадково збіглися саме так.

І так, ми обіцяли спосіб подолання психологічного дискомфорту та інших труднощів. Він простий і безвідмовний. Ось він — Ісусова молитва. Знаєте ви про неї або не знаєте не важливо. Просто привчайте себе ПОСТІЙНО просити Господа: «Господи, Ісусе Христе, помилуй нас!» Це можна робити і вголос, коли ви одні, і про себе, коли вголос незручно. Господь завжди чує і те й інше. І це молитва за всіх нас. У цих коротких словах усе — і покаяння, і смиренність, і благання про допомогу.

Зараз кожен повинен молитися за всіх. Щиро і від усього серця. Так, ми повинні виконувати свої обов’язки , робити свою справу на своєму місці , а не сидіти склавши руки. Але при цьому кожен з нас повинен весь час звертатися з благанням про помилування до Того, від Кого залежить все. Весь час , тому що невідступність благання схиляє Господа на милість. І якщо ми всі, кожен із нас, буде каятися і просити, то Господь прийме наше покаяння і помилує всіх нас.

І ви побачите, як чудесним чином від молитви прояснюється голова, відступає уявний морок і очищається видимий горизонт, як з’являються зниклі було сили і воскресає надія. І як змінюється світ і відбуваються речі, які здавалися неможливо-нездійсненними. Тому що Богу можливо все. І Він сильний скасувати вже зроблене визначення про покарання і відвести Свою караючу десницю. І більше того, з любов’ю прийняти грішника що кається, як батько зі сльозами і радістю приймає блудного сина, і влаштувати бенкет у його честь, і винагородити його, одягнувши в кращу одежу і давши перстень на руку його, як сказано у притчі.

І не треба триматися помилкової думки, що Ісусова молитва це виключно справа ченців. Ні, це справа кожного. Бо така заповідь Господня. І ми навмисно наводимо короткий варіант цієї молитви, бо його легше запам’ятати початківцям.

Дай вам Бог рішучості, мужності, сил, терпіння і розсудливості!

Нехай Господь простить і помилує всіх нас !

 

 

  • 2 605 просмотров